Причини безпліддя у жінок. Ступені безпліддя. Що робити?

Безпліддя – це відсутність вагітності протягом тривалого часу, якщо жінка веде регулярне інтимне життя і не використовує засоби контрацепції. За статистикою безпліддям страждають 15-20% подружніх пар. Лікування проводиться після ретельного медичного обстеження, яке призначає лікар в центрі планування сім’ї.

Безпліддя підрозділяється на первинне, коли у жінки ніколи не було вагітностей і вторинне – вагітність була, але спроба завагітніти в черговий раз не приносить результатів.

У 35% випадків причиною безпліддя у жінки є непрохідність або повна відсутність маткових труб. Такий же відсоток займають ендокринні порушення, коли порушений процес овуляції або імплантації. Решта 30% можна віднести до безпліддя, викликаного спаєчними процесами в області малого тазу, які відбуваються з-за різних запальних чинників, до пороків розвитку матки, патологічних процесів, що протікають в тілі матки, в тому числі ендометріозом, розвитком міоми.

До безпліддя може привести психологічна, біологічна несумісність партнерів. В цьому випадку ставлять діагноз ідіопатичне безпліддя, коли обидва партнери абсолютно здорові, але вагітність не наступає.

Жінкам до 25 років можна не вдаватися до допомоги класичної медицини, так як є час почекати. Нерідко довгоочікувана вагітність настає не через 1 рік систематичного інтимного життя, а протягом 2-3 років. Якщо ж жінці більше 30 років, одного року цілком достатньо, щоб проблема була позначена. У цьому випадку потрібна термінова медична допомога.

Якщо жінка не може завагітніти, обстеження потрібно проходити не тільки їй, а й партнеру. Жінці призначають УЗД органів малого тазу, яке показує патологічні зміни в репродуктивних органах. Ультразвукове дослідження може виявити міому, наявність кістозних новоутворень, ендометріоз, новоутворення в області малого тазу, пухлини яєчників.

За допомогою лапароскопії проводять дослідження прохідності маткових труб. Обов’язково досліджується гормональний стан. Крім того, жінці призначають пройти загальне медичне дослідження, зокрема перевірити щитовидну залозу, здати аналізи на рівень цукру в крові.

Лікування призначає лікар на підставі результатів обстеження. Якщо була виявлена ​​непрохідність маткових труб, використовуються малоінвазивні операції з відновлення прохідності. При ендокринних порушеннях можуть призначити гормональні препарати, які нормалізують процес овуляції або імплантації. При наявності міоми жінці проводять операцію з видалення вузлів, що надалі дозволяє успішно завагітніти і виносити дитину.

Внутрішньоматкова інсемінація, ЕКО застосовується лише в тому випадку, якщо шансів на успішне лікування немає, а жінці вже досить багато років і немає часу проводити оперативне втручання з подальшим відновленням протягом 2-3 років.

Найчастіше лікування призводить до позитивних результатів. Жінка з успіхом вагітніє, виношує і народжує здорового малюка. Але в деяких випадках перемогти жіноче безпліддя не вдається навіть за допомогою найсучасніших методів.